Труна
Я стою біля прірви на краю І відпускаю думки в небо Я зміг забрати всю ніч твою І більше мені нічого не треба Я буду жити під скронями твоїми Я буду жити в твоїй голові Я стану твоїми долонями І залишусь назавжди в крові Я потонув в думках про тебе В цій білій та бесонній хвилі Як я кохаю,знає тільки небо І квіти на моїй старій труні Немає сил боротись з болем Немає тяги до сірого буття Мене зустрічає,моє ромашкове поле Мене зустрічають-нові відчуття
2021-02-19 16:46:32
11
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8720
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1961