Труна
Я стою біля прірви на краю І відпускаю думки в небо Я зміг забрати всю ніч твою І більше мені нічого не треба Я буду жити під скронями твоїми Я буду жити в твоїй голові Я стану твоїми долонями І залишусь назавжди в крові Я потонув в думках про тебе В цій білій та бесонній хвилі Як я кохаю,знає тільки небо І квіти на моїй старій труні Немає сил боротись з болем Немає тяги до сірого буття Мене зустрічає,моє ромашкове поле Мене зустрічають-нові відчуття
2021-02-19 16:46:32
11
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2948
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2481