Літній затишок

Настася Демидюк

Лежить у небі голубому, Такому чистому, терпкому, Велике сонце вогняне, Таке розпечене, жарке. Ловлю я звуки, мов у рута, Отих комашок і пташок, Ця мить для мене, як отрута - Доп'ю до дна цей затишок. А у ночі, у повній тьмі Невтомно рахуватиму Кожну сльозинку місяця Й погублені зірки.

2018-04-27 11:20:21

Інші вірші поета

Травень Без слів Духи Ніктофобія

Інші поети

Eleanor Rigby

@ouvrir_son_coeur

Hiba Boo

@boohiba

Олесь Орлянский

@immortal_sun

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1645

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1383