Духи
            
            Люди заснули,
 Лиш чути шепіт вітру.
 Ми з тобою в тонули
 в пітьмі літній.
 Тікаємо від місяця
 Й позилаємо на зорі.
Тільки я і ти залишиться - 
Для часу ми прозорі.
 Хто ми і хто я, ми не знаємо. 
Із рук людських вислизаємо.
 Не люди, не зорі, не роси,
Не маємо рук, ніг і косей.
Напевно ми духи безликі, Маленький і ніби великі.
Ніхто нас не знає й не бачить, Тому ми і вічні значить.
Не спотворені, а прекрасні.
 Рука людська, як і час, дуже ласа, Щоб все забрати, присвоїти,
Лихо й розруху скоїти.
А ми з тобою незаймані,
Руками Всесвіту незламані.
 Будемо вічно по світі літати 
І з болем за всім спостерігати.
            2018-04-27 15:00:59
            
            
                                                    1
                
                
                
        0