Без слів
Настася Демидюк
Натхнення є, а слів нема. Куди ж поділися слова? Я хочу щось сказати, Не можу слів дібрати. О, що мені тепер робити? Лишається - перетерпіти Цю кризу злу, неговірку. Надіюся, хоч щось знайду. Та де ж це пошукати, Щоб всіх ураз їх мати? Щоб кожне моє слово Сріблилося любов'ю. Вуста щоб промовляли, І квіти розцвітали . Цей дар такий лякливий, Як олень полохливий. Можу всю ніч писати, Мить - й двох слів не мати. Буває часом ллються Рими моїй струмочком, Слова не підбираю - Самі стають рядочком. Не знаю, що сказати І як тугу здолати: Натхнення є, а слів нема... Куди ж поділися слова? Життя мого дилема - Ось ця важка проблема.
2018-05-01 14:56:24
3
0
Інші вірші поета
Важкі кроки... Травень Переспів вірша «Silentium» Ф.Тютчева Духи
Інші поети
Danny
@danny_o91s
His Queen
@his_queen0926
Схожі вірші
Всі
حكمة أعجبتني
يويشي
إذا كُنتَ تُفَكِر بالإنتِحَار لأنكَ تَعي بِأنَ عَالمَنا مُتَخَلِف تَذَكَر جَيدَاً أنَ العَالَم نَاقِص أنت قَد يُسَاوي عَالمَاً أكثَر تَخلُفَاً. الكلام موجه لكل شخص مازال يفكر بعقله لا مؤخرته 💕
53
5
3588
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3092