Без слів
Натхнення є, а слів нема.
Куди ж поділися слова?
Я хочу щось сказати,
Не можу слів дібрати.
О, що мені тепер робити? Лишається - перетерпіти
Цю кризу злу, неговірку.
Надіюся, хоч щось знайду.
Та де ж це пошукати,
Щоб всіх ураз їх мати?
Щоб кожне моє слово
Сріблилося любов'ю.
Вуста щоб промовляли,
І квіти розцвітали .
Цей дар такий лякливий,
Як олень полохливий.
Можу всю ніч писати,
Мить - й двох слів не мати.
Буває часом ллються
Рими моїй струмочком,
Слова не підбираю -
Самі стають рядочком.
Не знаю, що сказати
І як тугу здолати:
Натхнення є, а слів нема...
Куди ж поділися слова?
Життя мого дилема -
Ось ця важка проблема.
01.05.2018
3
0