Живи ...
Наталья Кропивницкая
У труднощах собі не дай зламатись І сонце не ховай за темні штори. Щоранку день продовжує повтори І навіть не збирається здаватись. Щороку квітнуть навесні дерева, Радіючи промінчику світила, А ти душею вже осиротіла, Камінням загромадила джерела. Наснагу здатна віднайти людина, Та має сили просто далі жити. Шляхи по різному нитками зшиті, Не тільки світлою буває днина. Незрячий здатен бачити прекрасне, Прикутий також вміє мандрувати. Той, хто боїться  — здатен вибирати. Вогонь життя в серцях людей не згасне. 24.11.2020
2021-02-03 13:10:08
3
0
Інші вірші поета
То є вибір Невороття Щасливий момент єдиний Останній трамвай
Інші поети
.اليا.
@Aliasir
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4089
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1869