Поки ще не пізно
Життя, як блог наповнений контентом,    Гортає стрічку тільки уперед.             Живеш подекуди лише моментом, Бо розумієш, що бува не мед. Свої втрачає час прозорі грані. Здіймає вихор стіни із піску. Шалений темп, немов уже востаннє Життя висить на кволім волоску. А ти руйнуєш всесвіту закони Та нехтуєш отриманні знання. Вже інші поруч б’ють чолом поклони За тих сліпих, що ходять навмання. Надію на майбутнє просто стерли, Такі як ти волають з висоти. «Всьому колись останній прийде термін!» - Кричиш усім і спалюєш мости. Хто ладен на майбутнє край покласти, той просто все життя собі брехав. Сьогодні час новий проводить кастинг. Вже чутно таймер відлік розпочав. 07.08.19
2019-10-22 20:18:44
4
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4334
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1432