Вакуум думок
Наталья Кропивницкая
Ілюзіями власного життя  Будуються мости у нереальність. Здавалося, що це проста банальність, Що тягнеться до нас із забуття. Загублені у вирії подій, Заховані у шафі сподівання, У снах, які вовтузяться до рання, Очікують на виграшний двобій. Замріяні, розгублені думки Пірнають у безодню з головою, Рятуючись своєю боротьбою Гортають порожнечі сторінки.  2018
2018-12-03 07:23:58
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дана Верис
Мудрые, немного грустные размышления... и обожаемая моя кольцевая рифма! Прекрасно!👏
Відповісти
2018-12-03 07:27:26
1
Наталья Кропивницкая
@Дана Верис Дякую Вам за гарний відгук. Чудового настрою в ці зимові дні ❄️❄️❄️
Відповісти
2018-12-03 07:31:41
1
Інші вірші поета
Живи ... Шалений світ Це все тимчасове явище Я навчилась думками літати
Інші поети
Макс Фолс
@pr_mikhailovich
Сергій
@sushko18
MuSeqHar
@museqhar
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13078
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3914