Це все тимчасове явище
Це все тимчасове явище, І навіть, якщо ти спіткнулася. Не кидай життя на звалище, Воно так до тебе горнулося. Малює у небі райдугу, Нехай ще дощить на вулиці. І сонця промінчик знайдеться Для того, щоб ти усміхнулася. Не кидай життя на звалище, Тобі воно небом дароване. Пройшла ти доріжок мало ще, Тому цей маршрут не скасовано. Іди уперед, хоч падаєш, Вставай, хоч колінам боляче, Допоки минуле згадуєш, То доти ти матимеш поручні. 08.10.19
2020-01-28 12:11:35
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гусейнов
Сильний вірш👍👏
Відповісти
2020-01-28 13:01:15
1
Наталья Кропивницкая
Відповісти
2020-02-03 21:15:19
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5831
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10571