Це все тимчасове явище
Це все тимчасове явище, І навіть, якщо ти спіткнулася. Не кидай життя на звалище, Воно так до тебе горнулося. Малює у небі райдугу, Нехай ще дощить на вулиці. І сонця промінчик знайдеться Для того, щоб ти усміхнулася. Не кидай життя на звалище, Тобі воно небом дароване. Пройшла ти доріжок мало ще, Тому цей маршрут не скасовано. Іди уперед, хоч падаєш, Вставай, хоч колінам боляче, Допоки минуле згадуєш, То доти ти матимеш поручні. 08.10.19
2020-01-28 12:11:35
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гусейнов
Сильний вірш👍👏
Відповісти
2020-01-28 13:01:15
1
Наталья Кропивницкая
Відповісти
2020-02-03 21:15:19
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1432
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1077