Не треба бруд чужий сприймати
А знаєш, таки ти загрався,  І плани всі твої до біса. Скінчилась роль у грі. Завіса. Терпець, що так тремтів, зірвався. Чому мені бува нестерпно? Слова та дії неминучі, Існують рішення беззвучні, Немає сенсу у маневрах. А знаєш, краще все відразу Розкласти в ящики сумління, Зібрати в жменю все терпіння, Забути, що було до сказу. Не треба бруд чужий сприймати, Нехай залишиться істоті, Що носить той кошмар у роті, В надії другим передати. Нехай не мучить зла провина За власні мрії та бажання. Знайду для себе я зізнання, Бо жити далі ще повинна.    11.02.2019р. 
2019-02-21 11:35:28
6
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2167
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3904