Не треба бруд чужий сприймати
А знаєш, таки ти загрався,  І плани всі твої до біса. Скінчилась роль у грі. Завіса. Терпець, що так тремтів, зірвався. Чому мені бува нестерпно? Слова та дії неминучі, Існують рішення беззвучні, Немає сенсу у маневрах. А знаєш, краще все відразу Розкласти в ящики сумління, Зібрати в жменю все терпіння, Забути, що було до сказу. Не треба бруд чужий сприймати, Нехай залишиться істоті, Що носить той кошмар у роті, В надії другим передати. Нехай не мучить зла провина За власні мрії та бажання. Знайду для себе я зізнання, Бо жити далі ще повинна.    11.02.2019р. 
21.02.2019
6
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1589
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4880