Ламай мене
Наталья Кропивницкая
Ламай мене, до відчаю, до болю,  Візьми мій подих у полон слізьми.  Можливо, що судилося з тобою  Знайти болючий вихід із пітьми.  Відчуй мене, як вітер відчуває,  Почуй мене, як тиша уночі.  Нехай безмежний всесвіт зачекає,  Ми іншого сьогодні слухачі.  Ламай мене, до істини простої,  Душа тремтить, гамуючи цей біль,  Ніколи не залишиться глухою  До слів, які почуті мимовіль.  Знайди мене, не дай упасти в прірву,  Нагадуй знов, чому болить душа.  Можливо, що із пам'яті я вирву  Все те, що досі розум залишав.        Ламай мене...                        Рятуй мене ...                                      Лікуй мене...                  05.11.2018
2019-01-09 14:20:16
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Your D
Классный стих)))
Відповісти
2019-01-09 15:06:54
1
Наталья Кропивницкая
@Your D дякую)
Відповісти
2019-01-09 15:41:00
Подобається
Інші вірші поета
Поки ще не пізно А хочеш? Заварю смачного чаю... Життєвий хмарочос Кожному своє
Інші поети
Dashasafin
@Dasasafin
사구 호랑이
@dinka_didi
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10225
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2222