Буденність
Наталья Кропивницкая
Буденність інколи стирає межі І кожен день стає немов кліше, Свідомість зачиняється у вежі, Чекаючи світанку ще, і ще.
2020-06-15 06:41:14
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
Дуже точно сказано)
Відповісти
2020-06-15 19:38:10
1
Наталья Кропивницкая
@Есмеральда Еверфрі Це життя, але хай позитивні події змінюють цей ритм!)
Відповісти
2020-06-16 07:22:58
Подобається
Наталья Кропивницкая
😉 Дякую за відгук.
Відповісти
2020-09-15 18:48:54
Подобається
Інші вірші поета
Монологи Я закохуюсь в тебе щодня Живи ... Молитва за неї
Інші поети
Hitar
@Hitar
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3371
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1988