Буденність
Наталья Кропивницкая
Буденність інколи стирає межі І кожен день стає немов кліше, Свідомість зачиняється у вежі, Чекаючи світанку ще, і ще.
2020-06-15 06:41:14
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
Дуже точно сказано)
Відповісти
2020-06-15 19:38:10
1
Наталья Кропивницкая
@Есмеральда Еверфрі Це життя, але хай позитивні події змінюють цей ритм!)
Відповісти
2020-06-16 07:22:58
Подобається
Наталья Кропивницкая
😉 Дякую за відгук.
Відповісти
2020-09-15 18:48:54
Подобається
Інші вірші поета
Поки ще не пізно В унісон з душею Що кожна ніч приховує в собі? Гармонія
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2330
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
104
15
15377