Розбите серця
А снігу знов насипала зима , І вітерець легенько повіває. А вона йде , іде собі одна , І пісеньку тихесенько співає. Співає про кохання, про любов, Про те ,як він їй серце розбиває. Та хоче бути з ним знов, і знов , І як без нього жить не уявляє. Він сенс всього мого життя , І я забуду всі образи й муки . Не бачу далі свого я буття , Після нашої розлуки..
2019-02-21 16:46:51
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Sonya Romanova
👍
Відповісти
2019-02-24 16:38:23
2
Liia Ravaget
Відповісти
2019-02-24 16:45:56
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2564
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3063