Розбите серця
А снігу знов насипала зима , І вітерець легенько повіває. А вона йде , іде собі одна , І пісеньку тихесенько співає. Співає про кохання, про любов, Про те ,як він їй серце розбиває. Та хоче бути з ним знов, і знов , І як без нього жить не уявляє. Він сенс всього мого життя , І я забуду всі образи й муки . Не бачу далі свого я буття , Після нашої розлуки..
2019-02-21 16:46:51
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Sonya Romanova
👍
Відповісти
2019-02-24 16:38:23
2
Liia Ravaget
Відповісти
2019-02-24 16:45:56
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3417
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10174