Для бабусі...
І знову зустрілись ми тут , Привітати бабусю мою Такі роки пройшли чудесні Зустрічі наші чудесні . Мені хотілось щось сказати Та забула у старших внуків спитати, Чи можна мені першій привітати? Старших внуків у вас троє, молодших у вас двоє. Проте середня я одна; Любові Вам від нас до неба. Бабусі вже 6 і 2 А я так хочу втримати ці роки у руках. Щоб в гості внучата прилітали, Доброту бабусину не забували. Бабуся, моя лагідна,рідненька Така ласкава ніжна і тепленька Вас сердечно я вітаю, Здоров'я на сто років побажаю. Хай добре ваше серце не старіє, Здійсняться всі заповітніші мрії, Нехай Господь Вам добавити сили Щоб на світі довго жили Всіх правнуків й онуків одружитися Сотню років з нами прожити Радіти та не тужити . Хай життя буде гарною казкою А Ви ,як мармеладка з окраскою.
2018-04-24 12:09:26
1
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3838
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4904