Плата

The Earl Of Slander

Гортаю за стрінкою сторінку У горлі ком у роті гірко Я десь почув ридаючу дитинку Я схаменувся та промайнувши стрімко У холі власної свідомості стою Моя душа вже сповнена по вінця А я все лью и лью Не розуміючи що дах спливе по бильцях Якщо це все я не скінчу По горло я напився ледь стою Тікай від мене мариво яснее Не тьмар мої без того сплутані думки Я не боюсь своєї скелі Як Прометей на ній я повішу За щастя кожного, тепла і знання я сплачу

2020-04-20 14:35:41

Інші категорії

Привітання Поеми Ода Соціальні Подійні Філософські

Інші поети

joly

@joly

meroiii

@meroiii

Леді Ірина

@Lady_Iruna

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4774

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12418