Йому 16

Veronа

Який чудовий вік, розквітла юність, і хочеться летіти до небес, Не поспішай, і насолоджуйся моментом, щоби відчути кожне відчуття. Щоб не впустити жодну мить прекрасну, щоби побачити ту крапельку чудес. У молодості не гірчить життя, кожну закоханість сприймаєш як глибокі почуття. Малюй собі щасливу долю, враховуй помилки батьків, Не витрачайся на пусті розмови, живи життя, а не існуй. Не намагайся повторяти дурість, не заробляй глибоких шрамів від років. Не смій зневажити себе і силою душі, і невгамовністю керуй. Дозволь собі бути щасливим, і бути вартим справжнього кохання, Роби щасливими для тебе цінних, або хоч викличи усмішку на її обличчі. Малюй, будуй життя, хай будеш ти найщасливішим в світі. Кохай, коханим буть, створюй бажання. (Збірка "Перші сторінки юності")

2018-07-01 15:43:57

Інші вірші поета

Боюсь Заплутано А що ти називаєш "щастям"? Погасла пожежа

Інші поети

JYA

@JYAY

oo_WoW_oo

@oo_WoW_oo

Леді Ірина

@Lady_Iruna

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1383

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1127