ЗАБУДЕТЬСЯ
а знаєш, все точно забудеться, хороші люди, яскраві дні. хоч зараз тобі не віриться, та час забере все як звір. біль теж спроможний минати, як і образи́ людські. не треба довго чекати, вже завтра друзями стануть нові. життю притаманно згасати, як вуличні старі ліхтарі, люди можуть відпускати, та легко вдається далеко не всім. а знаєш, все точно забудеться, так важко буде це сприймать. але все в минулому останеться, щоб мати можливість згадать. пам'ять приносить лиш біль, та й всіх нас потроху вбиває. мабуть, це і є її ціль, але ж ми всеодно «пам'ятаєм»?! живемо намарно минулим, хоронячи в ньому майбутнє, й так хочеться враз все забути, щоб не тригеритись від слова "лютий". __________________________ дивно, але вірш був написаний 24-го лютого (окрім двох останніх рядочків, їх я дописала тільки-но).
2022-12-16 22:44:59
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Гарно написано ✨
Відповісти
2022-12-16 22:46:23
1
Veil
Дуже проникливо
Відповісти
2022-12-16 23:44:03
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6361
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3671