Чи зможеш ти ?
Чи зможеш ти сказати ні ? Чи зможеш ти сказати не треба ? Як буде вибір у житті, Чи зможеш правильно обрати ? Чи обереш ти ту стежину, Що в світ незнанний поведе, Чи ступиш на лиху тропину, Яка зламає , чи з ніг зб'є. Чи ти цінуєш кого любиш, Чи віддаси за нічев'я; Ось так ти й сам себе загубиш — Змарнуєш все своє життя. Чи зможеш в горі усміхнутись, Сказати , що усе гаразд, В душі ж – слізьми захлинутись, Сховати слід старих образ. Чи зможеш правильно обрати, Те , що найбільш тобі близьке, Ось те , що стане найдорожче, Цінніш за гроші , за усе. Якщо ж ти втратиш все, що маєш , І світ від тебе відвернеться – Чи на коліна ти не станеш, Чи зможеш сам ти захиститись, Якщо ти зможеш так чинити ; То ти — людина так і знай , Людині лиш дано уміти , Іти до здійснення бажань.
2020-05-01 15:48:32
10
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2566
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1971