" Пишу вірші коли : "
(18+)
Коли мені сумно і болить на душі Я сяду у тиші і пишу ці вірші Про все що за день мені накипіло Про те , що в житті я так сильно хотіла Проблеми , стосунки , родина , сім'я Немає вже сил - цей тягар тягну я ! Переповнена пам'ять в голові мало місця Залишилось вільної завдовжки з мізинця Не складається пазл у моєму бутті Засекречений шифр і забутий на дні До щастя , любові , вдачі та вроди Цей ключик від правди і моєї свободи Щоб зняти замок цих насушних тягот Я пишу ці вірші не відкривши свій рот Не ворохнувши язик - не промовлю ні слова Про те , як насправді у мене лайново Я немов би в кафе : "принесите мне щот" :" Не заплачу по счетам " бо душевний банкрот !
2021-05-19 14:46:29
9
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3099
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1765