" Осінь настала "
Ніжна і тепла осінь настала Листя поливуть по осінній воді Дивляться ніжно дерева на мене Як проливаю я сльози свої . Ти так далеко десь в іншім краю Вітер тривожинь холодну блакить Листя кружляє мов в танці летить Стежка у небо веде в далині Сумно і пусто тепер на душі . Ти так далеко десь в іншім краю Слухаю осінь як казку сумну Серцем у мріях до тебе лечу Вірність і ніжність свою збережу . Хмари нависли як сірий туман Спогад про тебе , як сірий обман Сонце сховалось за обрій у тінь Шлю я до тебе любов із глибин . Час уповільнює спогадів біг Жовтий листок опустивсь на поріг Наче твій лист що чекаю давно Дивлюсь крізь сльози у холодне вікно Де наше щастя ? Розмите воно ! Та попри смуток і тугу ночей Я не забуду тепло твоїх очей Вірю що змиє розлуку зима І хоч навколо зараз пітьма Знаю кохання здолає сама. А золотий цей листопад Усе кружляє невпопад Змиває дощ твої сліди Там де розбіглись ми тоді Летить мій сум у небеса Де згасла осені краса .
2026-06-13 17:56:43
0
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2362
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2157