Меланхолія
У цьому світі я одна, Не бачу сенсу з кимось буть. Усі вмремо, Усіх забудуть. Мої листи згорять до тла! Немає сенсу тут ні в чому, Можливо,мені не зрозуміть... Бо я частина механізму, Якому треба просто жить. А чи живу я в цьому світі? Скоріш існую-не живу. Блукаю стежками недолі Шукаю істину свою.
2023-01-22 03:16:31
0
0
Інші поети
Lou
@TomatoSoup
JYA
@JYAY
LenaLee97
@LenaLee97
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2530
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5562