Ти моя людина
Я так часто шукаю натяки в твоїх словах Скажу тобі чесно,люблю,і від цього охоплює страх Я боюсь подивитись на тебе і заглянути прямо в очі Проте інколи бачу твої погляди я неохочі Не розумію я,чому тебе не забуваю Чому слова твої і дії пам'ятаю Чому так важко розпрощатися з тобою Можливо через те,що ти хворієш мною Вчорашній день чудовим був і навіть трішки краще Коли з тобою я,то відчуваю щастя Я відчуваю те що ти моя людина Така кохана,рідна і єдина Проте не розумію я,чи варто тобі довіряти Чи можеш ти справді мене кохати Але якщо скажеш,що будеш зі мною Я не завагаюсь і в відповідь буду з тобою
2019-08-25 08:19:56
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Дуже гарно.
Відповісти
2019-08-25 14:03:29
Подобається
m. bachinska
@Серафім спасибі
Відповісти
2019-08-27 09:47:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2779
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1672