Ти моя людина

m. bachinska

Я так часто шукаю натяки в твоїх словах Скажу тобі чесно,люблю,і від цього охоплює страх Я боюсь подивитись на тебе і заглянути прямо в очі Проте інколи бачу твої погляди я неохочі Не розумію я,чому тебе не забуваю Чому слова твої і дії пам'ятаю Чому так важко розпрощатися з тобою Можливо через те,що ти хворієш мною Вчорашній день чудовим був і навіть трішки краще Коли з тобою я,то відчуваю щастя Я відчуваю те що ти моя людина Така кохана,рідна і єдина Проте не розумію я,чи варто тобі довіряти Чи можеш ти справді мене кохати Але якщо скажеш,що будеш зі мною Я не завагаюсь і в відповідь буду з тобою

2019-08-25 08:19:56

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Серафім

Дуже гарно.

Відповісти

2019-08-25 14:03:29

Подобається

m. bachinska

@Серафім спасибі

Відповісти

2019-08-27 09:47:12

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

3908

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2562