Я стільки часу, вічно був не з тими...
Я стільки часу, вічно був не з тими... Плекав надію, вірив і шукав. Я плідно підбирав фальшиві рими, коли в снігах за щастям я гукав. Топив я лід, і виривав гіляччя; Я спраглому напитись дав води. Життя так жити - це моє прокляття, одне з моїх проклять - це ти! Лиш сірі будні бачу на дорозі, лиш темне небо шириться в далі. Убитий пострілом лежу я на морозі, а наді мною плачуть солов'ї. Лежу в снігах, я, попід небесами, і пишу тобі вірші в темноті Пишу про те, що не кажу словами. Пишу про те, що бачив я у сні Я бачив душу - кам'яний граніт, і голос, що розтопить завірюху. Його вчуває весь блакитний світ. І навіть ті, що втратили дар слуху. Лише в тобі уся моя є сутність. Лише для тебе все, що я творю. Лише для тебе вся моя могутність. Лише тобі слова ці говорю. Лише на тебе я надіюсь. Лише для тебе я живу...
2018-02-06 11:21:38
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
EvGor
У тебе власний стиль. Продовжуй.
Відповісти
2018-02-07 17:24:52
1
Мар'ян Муж
@EvGor величезне дякую с:
Відповісти
2018-02-07 19:06:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4403
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3028