Віртуальний світ
Нас всіх оточує той світ Що звемо віртуальний ми, Він часом краще ніж реальний, Ти будь-де можеш опинитись І це звичайно перевага, Музей відвідаєш відомий, Подорожувати можеш ти, Лише вдягни ти окуляри І ти вже в Луврі чи Мілані, Вже ти будуєш у Майнкрафті, Родину в Сімсах ти створив , В баду знаходиш собі пару, У скайп побачення чекаєш, І в телеграмі переписка Розмову звичну замінила, Хтось лайв веде у інстаграмі І блогери немов боги Збирають лайки і повчають, І ти стаєш як всі вони. Не будь ти роботом як інші- Сховай смартфон і озирнись , Життя вирує і живи Ти тут і зараз в світі цім, Насолодись реальним світом, Ти книгу просто прочитай, Не елекронну-паперову, Піди на вулицю,до парку, А потім з другом ти зустрінься, Цінуй ти кожну мить реальну І в інтернеті не живи. (01.05.2020)
2020-05-24 07:17:09
4
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3199
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3874