Мої спогади про школу
Сумую вже за днями тими, Коли дзвінок нас кликав на урок, Ходили на уроки і щоденник Ми мусили писати кожен день, Ми на уроки разом всі ходили, Завдань багато мусили робити, Засмучувались часто через бали, За іспити боялись ,все вивчали, Щовечора над книгами сиділи, Контрольна або просто самостійна Для мене завжди мукою ставали, Я часом на гуртки ходила , Олімпіади,конкурси писала, Ми разом з вчителями готувались, Лінійка,інструктаж,розмова, Уроки фізики чи хімія в халаті, Ми досліди цікаві там робили, Чимало презентацій готували, Читали книги і дивились фільми, Ми теплі чаювання полюбляли, Дискусії проводили,дебати, В музей екскурсія чи інше місто, Вечірка,дискотека в школі, Концерт,покази мод чи кращий класс, За вчителями любими сумую, За нашими розмовами із вами, Ви нас навчили колективом бути, Дали знання,людьми навчили бути, Уклін за це й велика шана, Я дякую і завжди пам'ятаю. (09.08.2020)
2020-08-24 00:30:33
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4958
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4875