Мізантропство
(18+)
Іду по вулиці розбитих ліхтарів,
На дворі ніч і запахи абсурду.
Бачу тіні й спалахи вогнів,
Притони мавп, що пахнуть дурно.
Я чую крики, брань і о́хи,
Нарікання псевдо вундеркіндів,
Черстві мізки їх гниють потроху,
Падаль, гарна їжа для сороки.
І ніч для них — дурману смак,
Сволота, що забула слово "люди",
Вивчив я давно зівак,
Лайно тече їх відусюди.
Ці звірі, жалюгідні деграданти,
Розбивають внутрішньо мене,
Пора цих псів на Марс зігнати,
Світ тоді вже й свіжістю дихне.
Іду по вулиці розбитих ліхтарів,
На дворі ніч і запахи абсурду.
Бачу тіні й спалахи вогнів,
Притони мавп, що пахнуть дурно.
Я чую крики, брань і о́хи,
Нарікання псевдо вундеркіндів,
Черстві мізки їх гниють потроху,
Падаль, гарна їжа для сороки.
І ніч для них — дурману смак,
Сволота, що забула слово "люди",
Вивчив я давно зівак,
Лайно тече їх відусюди.
Ці звірі, жалюгідні деграданти,
Розбивають внутрішньо мене,
Пора цих псів на Марс зігнати,
Світ тоді вже й свіжістю дихне.
Коментарі