Боротьба світла і пітьми
Довго плакав я на самоті і каявся в гріхах,
Здогадуючись, що причиною на те був страх.
Хотів відкритись світлу, побороти ворогів,
І думати, як думають "хороші": не існує сірих днів.
Мені була потрібна перемога наді мною,
Знищити погану сторону монети, знищити це горе.
Вийшло так, що знищив справжні почуття,
Письменника свого і друга, поле самопізнання.
І зникло те, що міг би написати, те, що міг би побажати.
Сонце без пітьми вже зовсім нічогісінько не варте.
Впали ваги. Думав я, що вийде так обрати сторону одну.
Погано, світло не сказало: перемога - це прийняти в сердці рідну темноту.
Здогадуючись, що причиною на те був страх.
Хотів відкритись світлу, побороти ворогів,
І думати, як думають "хороші": не існує сірих днів.
Мені була потрібна перемога наді мною,
Знищити погану сторону монети, знищити це горе.
Вийшло так, що знищив справжні почуття,
Письменника свого і друга, поле самопізнання.
І зникло те, що міг би написати, те, що міг би побажати.
Сонце без пітьми вже зовсім нічогісінько не варте.
Впали ваги. Думав я, що вийде так обрати сторону одну.
Погано, світло не сказало: перемога - це прийняти в сердці рідну темноту.
Коментарі