Сансара
Євгенія Стрельченко
І навіть Сонце потонуло, За краєм моря в тихий час. Там де тернисте минуле І загублений шанс. Це було вчора чи було ніколи, Що ми щасливі й молоді? Знову ми йдем по колу Сансари на Землі. Дивись,як сходить нове Сонце. Дивись, яке ти ж кохане дівча! Очі - чисте віконце, Із мудрістю минулого життя. Давай спробуємо знову! Помилки, карма, що там ще?! Дежавю. Була оця розмова! Яке знайоме твоє лице! Це було вчора чи було ніколи, Що ми щасливі й молоді? Востаннє ми йдем по колу Сансари на Землі.
2025-07-02 01:44:08
1
0
Інші вірші поета
Сизою голубкою Статус "в мережі " Сьогодні Білокоса
Інші поети
your_name
@your_name
Molly Walker
@mollywalker228
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3110
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2487