Ну добре
Ну добре, я повертаюсь. На зламі днів у твої дні. Ти ж бачив, я давно стараюсь Теплом живити, згасаючі вогні. Залиш у спокої усі здогадки, Усе, що там кричить на дні. Лягай тихенько поруч спатки. Допоки ми самі Нарешті поговорим. Я буду більше чим я є. Ми разом наше завтра творим Й окремо кожен все ж своє. Ну добре, я залишаюсь На межі снів у твоїх днях. Ти ж бачив, я давно стараюсь Загубитись навік у твоїх очах.
2021-11-23 15:15:35
2
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1718
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15896