Допоки Сонце спить
Ти ж залікуєш мою долю? Вона невидима, вона болить. Починиш дефективну волю, Допоки Сонце спить? Між чужих пальців змогла просочитися І потрапити у твою жменю, А там скрутилась й стала грітися. Клади ж,скоріш,мене в свою кишеню! Заколисаєш міцно лихо? Воно замовкне, зникне вмить І стане тихо -тихо, Так, ніби всім вже добре жить. Зніми , для мене, свою маску. Я ж намалюю крила твоїм мріям! Я загорну тебе у ласку. Ми негаразди всі розвієм . Ти ж зацілуєш мою душу ? Вона невидима, вона болить . А я прокинутися мушу, Бо Сонце вже давно не спить.
2020-08-27 01:21:11
5
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3323
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5812