Допоки Сонце спить
Євгенія Стрельченко
Ти ж залікуєш мою долю? Вона невидима, вона болить. Починиш дефективну волю, Допоки Сонце спить? Між чужих пальців змогла просочитися І потрапити у твою жменю, А там скрутилась й стала грітися. Клади ж,скоріш,мене в свою кишеню! Заколисаєш міцно лихо? Воно замовкне, зникне вмить І стане тихо -тихо, Так, ніби всім вже добре жить. Зніми , для мене, свою маску. Я ж намалюю крила твоїм мріям! Я загорну тебе у ласку. Ми негаразди всі розвієм . Ти ж зацілуєш мою душу ? Вона невидима, вона болить . А я прокинутися мушу, Бо Сонце вже давно не спить.
2020-08-27 01:21:11
5
0
Інші вірші поета
Велетень Дарма Білокоса Завчасно
Інші поети
PBongPal PAC
@pbongpal_pac
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2671
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2421