Швидкоплинність часу
Життя — мов книга: листки перегортаєш, Радієш, плачеш, мрієш уві сні. Та враз фінал, і сторінки стираєш, Залишивши слід лише в тиші й пітьмі.
2025-01-28 16:02:37
0
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8914
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8381