لا يوجد ما هو اسوأ
لا يوجد أسوأ من تلك الحالة التي تكون فيها غير قادر على وصف ما تمر به بالضبط ... ما تعلمه هو انك لا تعلم ، لا تعلم هل انت بخير ام لا !! لا تعلم هل تكمل طريقك ام تتوقف ؟ لا تعلم من انت !! لا تعلم ما محلك من العمر ! لا تعلم ماذا تفعل ؟ لا تعلم كيف تفكر ولا اصلا فيما ستفكر ! لا تعلم ما هو القرار الذي يحب عليك أن تأخذه الان ! لا تعلم ماذا تريد ! لا تعلم اي اجابة عن اي سؤال ! لا تعلم اصلا لما لا تعلم؟؟؟ ..... مرحلة تشعر فيها بالاشعور فترة تفكر فيها بمنطق اللا منطق انت بكامل يقضتك لكنك غائب عن الوعي ، تتسائل مالذي يجري معي . الا اعلم مالحل الذي علي اتخاذه؟ كيف أنجوا بنفسي ؟ مالسوء الذي اقترفته في حياتي حتى جعلت من شيخوختي النفسية الخيار الافضل لي في عز شبابي؟! لماذا الأشياء التي أتمناها تحدث مع الجميع دون أن يفكروا فيها حتى ... لكن معي انا لسبب ما اجهله لا تحدث !! لماذا اصلا يحدث كل هاذا معي ؟ اسئلة بسيطة لا علم لي بأجوبتها ... الإجابة الوحيدة التي أعلمها هي رغبتي في الاختفاء ... الاختفاء فقط .
2020-10-01 21:30:32
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12580
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5953