Недоторканність твоєї посмішки
Хотілося побачити мені: гори ,море,сонце і пісок Гори такі великі ,що схожі на щастя Море таке маленьке , що схоже на сльози від радості Сонце таке яскраве ,що світилося на твоєму обличчі Пісок,що схожий на час І так хотілося побачити те небо у твоїх очах Таке холодне ,ніжне й голубе ,що зігрівало в ніч мене холодну Хотілося побачити ту пташку на весні,що схожа на твоє маленьке серце Таку привіту і дрібненьку ,що зустрічає радо так мене Хотілося побачити тебе в нічному місяці зірок І бути схожою на тебе і промовляти ті слова ,шо промовляв(ла) мені в колисці іграшок моїх І може знову мрію ,але побачу я і гори ,і море,і сонце ,і пісок і дивний погляд твій в темну ніч ласкаву І в темряві зірок засипаний на небі побачу тінь твою ,якусь чудову і страшну ,красиву і потворну ,бездушну і привітну І серце я твоє побачив сузір'ї квітів мальв Його не порівняти до твого сузір'я квітів Побачу тінь свою в воді таку не зрозумілу і страшну Напевно,то був сон Я бачила тебе ,себе і погляд дивний твій Ти так смієшся страшно ,що аж заплачу я від твого сміху І знову буду мріяти про щось
2021-02-14 19:21:44
2
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4333
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2400