Finding happiness

Madison Tyler

Every time we sigh happiness Seem to leave We become depressed as the Cold wind inject us Riding in slow coaster bus Everything seems slow During those times maybe if We smile instead happiness May stay.

2018-07-18 23:35:27

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Madison Tyler

Thanks a lot

Відповісти

2018-07-20 07:12:25

Fiction bangtan

Sad but I love it😆

Відповісти

2018-07-20 08:10:13

Madison Tyler

Thanks

Відповісти

2018-07-20 17:58:44

Подобається

Інші вірші поета

Moments And Memories Waiting Return Letters to you

Інші поети

Рыжий

@Kliri

Ann Hensel

@d0ntvv0rry

Koga- Chan

@cute_cat_2411

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

17468

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12771