Laugh alittle
Madison Tyler
Laugh when you want to cry Cry if it hurts a lot, Smile when you are sad and lonely. Do not forget to put on a mask when necessary, Someone once said “ we can never see the pain a smile can hide". But then again I don't want it to be seen. So I must laugh even when I in pain Hoping it will fade suddenly.
2018-09-06 09:31:55
11
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Madison Tyler
@deadone your comment made me tear up,it really got me. Thanks alot.
Відповісти
2018-09-08 09:26:05
1
deadone
@Madison Tyler i missed a word there ...... but u deserved every complement
Відповісти
2018-09-08 11:36:43
1
Madison Tyler
Thanks💟
Відповісти
2018-09-09 11:53:51
Подобається
Інші вірші поета
My family I love you Painful love Found A sistar
Інші поети
Katy_May
@Katy_May
Інга
@troubled_soul
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8450
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11471