Давай від всіх збудуємо стіну.
Людмила Панчук
Давай від всіх збудуємо стіну, замкнемо двері наглухо дубові. Забудемо згадати про ціну, Довіримось зухвалості любові. Зрічемося дратуючих обмежень, кордонів, що придумані не нами. Позбавимося купи застережень, згадавши прояв ніжності словами. Давай сховаємось від всього світу, і заблукаєм в простирадлах білих. Дозволимо так вільно пізньоцвіту Торкатись ніжно губ тих захмелілих. Загубимо всі дні, вечері і сніданки, Кохання шепіт в просторі нічної тиші, В перервах - свіжа кава з філіжанки… І байдуже, що б не сказали інші. Давай від всіх збудуємо стіну, замкнемо двері наглухо дубові…
2024-09-26 21:08:25
3
0
Інші вірші поета
Я та, що є Відьма Між нами...
Інші поети
bandagemaniac
@bandagemaniac
Jason Fairhurst Wall
@forever_is_always_now
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1959
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4225