101.
Людмила Баглай
✍ На полотні життєвої дороги, Лягли орнаментом події і тривоги... На ньому кожен візерунок, Це долі нашої нам подарунок... У кожного із нас свої дарунки, Які вже з долею твої стосунки... Змінити це ніхто невзмозі, Тому щодня в пересторозі... Вони яскраві, незабутні, Веселкою лягли на полотні... А може чорно-білі та сумні... Встеляють шлях життєвий твій... 06.07.2022
2023-01-29 15:07:46
2
0
Інші вірші поета
267. ЖАХІТТЯ ВІЙНИ 248. G 20...
Інші поети
Elly Elly
@loosenoose
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1616
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1484