Різні
Я так боюся важливих рішень. Сьогодні, вчора, позаторік. Вагання вічне, то клятий біч мій Сама з собою борюсь повік. Себе вмовляю, шукаю суті І так буває, що сил нема. І серце тоне немов в отруті В отих ваганнях. Така біда. А ти рішучий, ти зовсім інший - Так рвучко вектор до мрій веде. Не зупинити важливих рішень, Коли ідея зове тебе. Твій роздум - швидкий, мої повільні, Ти - міцна кава, я - крихкий лід. Тому так дивно, які ми різні, А ти для мене безкраїй світ.
2021-06-25 09:11:00
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алиса Селезнева
Твои стихи берут за душу. Они живые. У них есть душа...
Відповісти
2021-06-25 20:58:06
1
Людмила Скрипко
Спасибо❤️
Відповісти
2021-06-25 22:25:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1703
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1672