Різні
Людмила Скрипко
Я так боюся важливих рішень. Сьогодні, вчора, позаторік. Вагання вічне, то клятий біч мій Сама з собою борюсь повік. Себе вмовляю, шукаю суті І так буває, що сил нема. І серце тоне немов в отруті В отих ваганнях. Така біда. А ти рішучий, ти зовсім інший - Так рвучко вектор до мрій веде. Не зупинити важливих рішень, Коли ідея зове тебе. Твій роздум - швидкий, мої повільні, Ти - міцна кава, я - крихкий лід. Тому так дивно, які ми різні, А ти для мене безкраїй світ.
2021-06-25 09:11:00
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алиса Селезнева
Твои стихи берут за душу. Они живые. У них есть душа...
Відповісти
2021-06-25 20:58:06
1
Людмила Скрипко
Спасибо❤️
Відповісти
2021-06-25 22:25:38
Подобається
Інші вірші поета
Досвід Цілий світ Янгол без сил Чи світ без тебе існував?
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4913
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1721