Життя барельєф
Людмила Скрипко
Проживаємо своє життя поволі. Самостійно завдаєм йому рельєф Полотно подій - доріжки долі. Кожен день мов ліпим барельєф. Біль міняє нас, ми стаємо сильніші Та втрачаєм спектр тепла душі. Наші почуття стають стисліші, Як чотиристрочкові вірші. Нам гіркота відкриває очі, Мов прозріння від туману сну, Ми звільняємось від мороку охоче, Але більш не віримо добру. Віра світлом осяяє душу - Ти легка, як птах, спіши молитись. Віру втратиш ( попередить мушу) Дуже важко на відламки не розбитись...
2021-11-14 04:47:39
3
0
Інші вірші поета
Настрій Осінь Вересень Дівчинка Все на двох
Інші поети
Steffy Rachel
@steffy_Rachel
ZhaMar
@ZhaMar
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9459
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2435