Рік-момент
У дитинстві день здавався роком. Тягся, мов між кригами тюлень. І здавалось без кінця уроки, А сьогодні рік минув, як день. У дитинстві час немов застиглий, Як краплини в вишні на корі, А сьогодні зрозуміла: тиждень Пролетів, як птаха у вікні. У дитинстві до канікул вічність, Дні не йдуть, пливуть, мов в молоці, А сьогодні трапилася прикрість: Рік- момент вмістився у руці У дитинстві шлях додому довгий І дерева просто до небес. А сьогодні вдвох зійшлись дороги - З роком рік пішов на перехрест. Цікавіше в світі не буває, Нічого за цей дивацький час З нами наче в піжмурки він грає У оману вводить раз у раз - Він з роками набуває темпу, Ніби вивільняється від пут В пошуках свого якогось сенсу Він летить, забувши парашут. Вмить його навік поглине вічність: Вчора день, сьогодні цілий рік. Є у часі чари і містичність Він година, тиждень, цілий вік.
2021-11-28 14:58:00
3
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5911
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6211