Мир з собою
Людмила Скрипко
Як коле нещадно у області серця. Нажаль, і таке іноді буває. Втрати випалюють нас, мов перцем. Чим лікувать порожнечу? Не знаєм... Кажуть підтримка і час лікують, Ще кошенята, маленькі діти, Квіти у полі той біль тамують. Дивні, ви кажете, ваші ліки. Та, як нестерпно болить, повірте, Помочі будь-які будеш радий. Біль не розгониш простим повітрям І в амнезію не вийде грати. Треба заповнити порожнечу Щирістю, радістю, теплотою, Скинути схіму свою чернечу І віднайти в серці мир з собою.
2021-11-28 14:48:18
5
0
Інші вірші поета
Все на двох Танцпол Я впізнаю тебе завжди Зміни
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Ana T77
@ana_tanjina
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1349
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1545