Виходила мати в поле
Виходила мати в поле,
Виходила з хати.
Виходила рано в ранці
Жито дожинати.
Виходила,
Та й з усердям кутала дитину,
Щоб не дай боже не хворіла
У лиху годину.
Жала жито, та й співала -
Час спливає швидше.
Промовляла замовляння,
Щоб не стало гірше.
За детиноньку молила,
Аж мокріли очі.
Ясним розумом молила,
Голосом співочім.
І за неньку помолила
Мовою соловїной,
Щоб лiтали дикі птахи
Вільно Україною.
Запиталася у долі,
-"Як стерпіти муки?"
-"Коли панськії кайдани
Лишать мої руки?"
Запитала, та й втирала
Хусткой мокрі очі.
Витирала, та й співала
Голосом співочім.
Ясним розумом співала,
Мовою солов'їной.
Щоб летали дикі птахи
Вільно Україной.
2019-03-18 21:33:03
6
2