@liana_svitlik
А я просто люди 🙃
Блог Всі
Новини
6
1
37
Ніч
Думки вголос, Різне, Особисте
11
1
268
Мої перші 10 підписників
Думки вголос
12
1
159
Книги Всі
Вірші Всі
Наша Україна
Жовті поля - це пшениця і просо , небо біло-блакитне . А ці гарні Соняхи жовтими вкриті поля. А там неба сонце велике прекрасне з під хмароньок виглядає. А ось там на у зеленім садку і худоба й вівці пасуться. А біля них пастухи веселяться шум і веселий сміх лунає попід кущі і калини й шипшини. А ось там чиясь мати юнака з подвір'я виганяє юнак весело з подвір'я з дівчиною на руках вибігає тай каже - Ви вже Тьотю Наталю вибачайте але Марічку доньку вашу кохаю. - А там дідусь юітвору веселить. І це не просто якісь вигадки це Україна. Це не просто якась частина землі , а Україна . Де живуть українці які всім серцем люблять свою прекрасную й незалежну батьківщину. Вона дала нам життя а ми цьому раділи ось і прийшов час рятувати її життя. Вона жила й оброняла нас а ми оборонемо й захистемо її. Хай хто би не хотів згубити матінку Україну будемо битись до останнього. І з перемогою привітаєнас світ.
11
4
201
Твоя могилка із спогадами
- Хах невже я тут? Невже моє серце наважилось сюди з'явитись? Ти знаєш до останнього не вірила , що це сталось. До останнього часу не вірила , що це сталося. Зараз я стою над твоєю могилою зі сльозами на очах...і дуже чітко пам'ятаю твоє тіло...твої очі...я пам'ятаю тебе і мені настільки погано без тебе. Ти була символом , того , що я більше не повернуся у те страшне місце. Ти була моїм , щось більше ніж другом...ти була для нас усіх більше ніж другом. Кожну хвилину я згадую твоє миттєвий зникнення. Ти пішла фактично на моїх руках...а я нічого з цим не вдіяла і я зробила би все , щоб ти повернулась. Невже ти посміла залишити мене одну. Мені зараз так тяжко. Кожного ранку я прокидаюсь і надіюсь що я вийду на ганок , а ти сидиш у кріслі і чекаєш доки я вийду. Але більше мене ніхто не чекає дім порожній. Я боюсь самотності так як напевно боялась ти. Надіюсь там тобі буде краще. Я дуже вдячна тобі за всі пережиті разом роки. Дякую , що не давала мені знову туди потрапити. Мало не лишившись життя у лікарні я зрозуміла , що життя без тебе набагато болючіше ніж те. Знай тебе у нашому житті ніхто не замінить буде , ще багато таких , але такої особливої , як ти ніколи...вибач , що я така нехороша забула про твоє день народження. З пройденим день народження тебе моя маленька принцеса...
14
2
323
Осінь 2022
Барви осінні наш світ прикрашають. Барви осінні вулиці й кожну стежину вкривають. Живі ці картини ні з чим не зрівняти. Тільки засмучена чогось дівчина ця. Гірко плаче дівчина для радощів і сміху місця нема. Тільки но біль серце її огортає." Невже це кінець? Невже барви мої більше ніхто не побачить? Чи зможе колись мені ще хтось посміхнутися? Що буде далі? Чи зможу я ще колись своєю красою серця людські огорнути?" . Гірко золота осінь ридає. Тільки потвора та ненаситно сміється.
18
4
234