Thoughts number THREE

Leqaa Ibrahim

"رساله إلي مَن تأكلت رأسه من كثره التفكير" أحساسي بالحيره يحتل على تفكيري أ كنت تحبني؟.. أم كنت أثير فضولك بأفعالي لا أكثر لماذا تعلقت بك رغم كرهي الشديد للرجال... كنت أرى أنك مختلف عن الجميع .... لذلك أصبت قلبي بخذلانك لتفكيري فأنا كنت شديده التعلق بك رغم معاملتك القاسيه ، رغم جفاء كلماتك ، رغم محاوله اسعادي لك بشتى الطرق ولا اجد في المقابل إلا البرود والجفاء منك. لكنني أكتفيت لهذا قررت الرحيل بلا رجعه وأصبح أمامي فقط الدعاء لك بالتوفيق في حياتك .. لم ولن أنسى أي شئ خاص بنا لكن لا يوجد فرصه لتغيير ما حدث ولن نحاول تغير المستقبل الذي لم يحدث بعد فسنظل على حالنا معلقين على حبال الحاضر بين الماضي والمستقبل على أمل أن نحاول تغيير المستقبل المقدر لنا فقط تذكر أنني لن أعود مهما حدث لما كنت عليه فقط ستجدني دوماً بجوارك في مواقفك الصعبه لكن عندما اتأكد انك بأفضل حال سوف أرحل مجدداً ف ليس هنالك مكاناً لي في حياتك .... "رحيلي رحيل أبدي فأرجوا أن تشتاق إلي" "من قلب حطمه الرجال" Leqaa ibrahim

2020-07-26 22:59:00

14

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Arris

ممكن هنا والله😍أو فيس أو واتس هيا جميله ممكن كلو كلو😂💜

Відповісти

2020-07-26 23:59:08

1

Leqaa Ibrahim

طب تمام براحتك يصحبي 😂🥺⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩

Відповісти

2020-07-27 00:02:15

1

Arris

تسلميلي يارب 💛

Відповісти

2020-07-27 00:03:14

1

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2629

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12572