Наступного дня, після пар, Мер'єм поїхала додому, але там на неї чекали не прохані гості, то були журналісти:
- Пані Мер'єм, можете нам дати коротеньке інтерв'ю? - запитав один з них
- Чому ви прийшли до мене? Невже вам мало знаменитостей? - невдоволено сказала Мер'єм
- Але, ви і є знаменитість! - стверджували вони, дівчина не хотіла давати інтерв'ю, тому зайшла в будинок і замкнула двері. Вона надіялась, що журналісти підуть, але цього не відбувалося...
''Що ж робити?'' думала Мер'єм '' Якщо поїхати до Ханде, то вони мене там швидко знайдуть, а якщо до Еміра або Юсуфа -  буде те, саме... Куди ж мені від них втекти? Вони ж не відчепляться!'' Мер'єм знала, що журналісти знайдуть її скірізь, бо вони знають де живуть усі її знайомі і друзі... Але ж ні! Вони знають не всих! Ще ж є Левент! Дівчина не роздумуючи прорвалася через купу журналістів, сіла в машину і поїхала в порт. Але папараці були дуже настирливі, тому вони поїхали слідом за Мер'єм, але на силу їй вдалося від них відірватися. От нарешті вона приїхала до Левента:
- Доброго дня! - привіталась Мер'єм
- Привіт - Левент як завжди дуже здивувався
- Можна я у вас тут трохи побуду? - запитала вона
-Так, звичайно, а в тебе щось сталося?
- Та впринципі то нічого, просто біля мого будинку зібралась купа журналістів, я ж знаю, що вони не відчепляться! Ті папараці знайдуть мене всюди, куди б я не поїхала, але вони вас не знають, тому я й вирішила поїхати до вас...
Очі Левента засвітилися:
- Ти правильно вирішила! - сказав він, і вони пішли на верхній поверх яхти.
- У вас тут так чудово! - скзала Мер'єм - Знаєте, іноді, коли знаходишся на яхті, хочеться попливти кудись в далекі краї, десь туди, де тебе ніхто не знайде! - Левент посміхнувся і каже:
- А в чому проблема? - він відкріпив трос який тримав яхту біля берега і вони попливли, Мер'єм посміхнулася. Так вони плавали цілий день, насолоджувались морським повітрям...
Юсуф вирішив поїхати до Пелін:
- Привіт! - привітався він
- Привіт - вдповіла вона - ти проходь, я сама вдома
- Як ти? - поцікавився Юсуф
- Все добре, дякую! - сказала Пелін - ти по щось прийшов?
- Та ні, просто вирішив прийти до тебе - дівчина засоромилася, а потім сказала:
- Ходімо, я тебе чимось пригощу! - Юсуф усміхнувся і вони пішли на кухню.
Емір сидів вдома, він не знав чим зайнятися, тому пішов на прогулянку до парку. Хлопець сів на травичку, дістав навушники і почав слухати музику. Він дивився на людей які проходили мимо і побачив дівчину яка каталася на велосипеді. Вона мала красиве темне волосся, непогану фігуру, тай взагалі вона була дуже гарна. Аж раптом, вона впапла з велосипеда, Емір кинувся до неї:
- Ти як? - поцікавився він
- Коліно болить... - відповіла дівчина
- Я відвезу тебе в лікарню! - сказав Емір
- Та не треба, нема ж нічого серйозного, просто настутпного разу буду кататися в наколінниках... - сказала вона
- Але ж рана кривавить!
- Та нічого, я оброблю вдома - Емір допоміг їй підвестися, дівчина скривилася від болю
- Добре, скажи, де ти живеш? - вона вказала на свій будинок, Емір взяв дівчину на руки і відніс її додому.
- Навіщо це? Я б і сама могла дійти - сказала вона
- Та я бачив - відповів Емір, він допоміг дівчині обробити рану - Мене, до речі, Емір звуть
- Дуже приємно! Я Есма! Слухай, Еміре дуже тобі дякую! - сказала вона
- Пусте - сказав він, потім вони попрощалися і Емір пішов додому ...