2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21,22,23,24,25
26,27,28,29,30
31,32,33,34,35
36,37,38,39,40
41,42,43,44,45
3


Усі були стурбовані, Ханде ніде не було. Емір старався зберігати спокій, він йшов і згадував своє дитинство яке минуло з Ханде, Юсуфом і Мер'єм. Він проходив поміж якогось парку, йшов далі й далі. ''Невже Ханде могла так далеко піти?'' думав собі Емір. Він вийшов на вулицю, де були будинки. Емір роздивлявся навкруги і не помітив, як врізався в одного незнайомого чоловіка.
- Ой, вибачте будь-ласка - сказав Емір
- Що ви всі врізаєтесь!
- Вибачте, я вас не зрозумів - здивовано сказав Емір
- Ну, вчора вночі мені не спалося, я вирішив прогулятися, а потім побачив, що якась машина врізалась у дерево. Я пішов подивитись, а там була непритомна дівчина
- Де вона зараз? - стурбовано спитав Емір
- Я хотів відвезти її в лікарню, але вона опритомніла, дівчина не постраждала, зараз вона в мене вдома, спить.
- Я їі друг, де ваш будинок? Я відвезу її додому - сказав Емір, і чоловік вказав на свій будинок. Емір подзвонив друзям і поліції, вони подякували чоловіку, якого було звати Мерджан, і забрали Ханде додому. З нею було все добре, але оскільки вона була п'яна, то не пам'ятала як з нею сталася аварія і чому вона аж туди поїхала. На Ханде наклали велики штраф за керуванням автомобілем в нетверезому стані.
- Ханде, ти нас дуже налякала! - сказала Мер'єм
- Та я й сама злякалася, коли мені вранці все розповіли - сказала Ханде
- Оох, Ханде, мабуть не треба нам так напиватися - сказав Юсуф
- Таак, більше мабуть не треба - змучено сказала Ханде - ну добре, піду я відпочину, дуже вам дякую!
Ханде пішла відпочивати, а друзі залишилися ще з нею, а потім пішли по домах.
По дорозі додому, до Мер'єм подзвонила пані Арзу, подруга її матері:
- Так, пані Арзу
- Мер'єм, мені потрібна твоя допомога!
- Я вас слухаю
- Оскільки я журналістка, то маю справи з купою новин, от моя колега Яссемін завтра відлітає до Парижу і ніяк не встигає передати мені матеріал, він на флешці, я б забрала сама, але шеф мене завалив купою роботи і я не можу цього зробити, а як звільнюсь, то буде вже пізно. Я їй пропонувала передати електронною поштою, або ще якось, але в неї якісь проблеми... Не могла б ти завтра вранці забрати в неї флешку?
- Добре, пані Арзу, а коли я можу вам їі віддати?
- Сонце, у мене завтра купа роботи, я ніяк не можу звільнитись, ти зможеш після завтра?
- Добре, пані
- Дякую, я буду дуже вдячна!
- Будь-ласка
Мер'єм приїхала додому, було вже пізно, тому на цей раз вона завела будильник і лягла спати...
© lene_,
книга «Мер'єм».
Коментарі