2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21,22,23,24,25
26,27,28,29,30
31,32,33,34,35
36,37,38,39,40
41,42,43,44,45
36,37,38,39,40
36
Левент і Мер'єм повезли Явуза в лікарню, в машині Мер'єм запитала:
- Левенте, а як ти пройшов повз охорону?
- Незнаю, там не було ніякої охорони
- Справді?
- Так. Не було нікого.
- А як ти зрозумів, що йти треба саме в підвал? Мене ж могли тримати і в інших кімнатах
- Просто крик Явуза ''я вистрелю в тебе на рахунок ''три'' '', було чутно ще на подвір'ї. Тому я й побіг у підвал. Я за тебе страшенно злякався!
- А я злякалася, коли пролунав постріл...слухай, а тобі за це нічого не буде?
- Не знаю, коли Явуз вистрелив в тебе йому нічого не було
- Так, не було...але це тому, що я не заявила в поліцію
Явуза відвезли в лікарню, йому почали робити операцію. Оперція пройшла успішно, він швидко прийшов до тями. Коли йому стало краще, до нього в палату завітала поліція, вони запитали чи буде він подавати заяву на Левента, Явуз відмовився від заяви:
- Пане Явузе, коли ви одужаєте, нам доведеться вас заарештувати
- За що?
- За викрадення пані Мер'єм Фаразоглу!
Всі були дуже раді тому, що знайшли Мер'єм.
Коли Явуза виписали з лікарні, його відразу зааарештували, а згодом посадили за ґрати.
Левент і Мер'єм були на яхті:
- Охх, Левенте, я така рада, що все скінчилося. Явуз більше нам не докучатиме
- Так, це правда. Але від нього можна всого очікувати, головне про це не думати і жити спокійним життям.
- Так, я про Явуза тепер і не згадуватиму! - сказала Мер'єм, Левент поцілував її. У Мер'єм задзвонив телефон, то була її мама:
- Привіт, мамо!
- Привіт, Мер'єм! З тобою все добре? Я тобі багато разів дзвонила, ти не брала слухавки!
- Еее, все добре, мамо, вибач, але я загубила свій телефон, недавно знайшла...
- Ти так не лякай, Мер'єм! Ми вже почали про найгірше думати!
- Все добре, мамо
- Та й тато, вдвічі більше хвилювався, бо йому, бачте, треба доньку заміж віддати!
- Ооо ні...невже він ще не передумав?
- Ні. Стоїть на своєму! Вперся як баран! Я його намагалася переконати, що ти кохаєш Левента, але безуспішно...
- Значить гірше ще попереду...
- Це точно! Ти ж знаєш свого батька! До речі, ти така сама вперта як і він
- Так, це так, я вперта, але я ніколи б не віддавала дочку за нелюба.
- Так, тут він геть не правий. Ну, добре, сонечко, бувай!
- Бувай, мамо.
- Щось знову сталося? - запитав Левент
- Та ні, нічого...батьки хвилювалися за мене, бо я не брала слухавки...а і ще, тато не передумав видати мене за Джоржа...
- Ого, це дуже погано
- Так, дуже...- сказала Мер'єм, вона сумно сіла на диван, Левент сів біля неї...

37
Ханде була сумна, вона вирішила піти до Еміра, який теж себе погано почував. Вона зайшла в його кімнату, він лежав на дивані:
- Привіт, Еміре
- Привіт, Ханде - Емір підвівся - як ти?
- Погано...
- Чому? Що сталося?
- Не знаю чому...поганий настрій...я вирішила піти до тебе...
- Правильно зробила, я теж не в гуморі
- Еміре...я хотіла тебе запитати...я знаю, що Есма зрадила тобі...скажи, а ти дуже побиваєшся?
- Ні, якщо чесно, мені чомусь байдуже...мабуть тому, що в моєму серці інша дівчина...
- А хто вона? Це секрет?
- Еее...це не важливо...вона мене не кохає...
- Чому ти так думаєш?
- Мені так здається
- Знаєш, я б порадила тобі зробити перший крок, тоді ти знатимеш, кохає вона тебе, чи ні
- Може й так, але зараз я ще не готовий...
- То це тому ти весь час такий сумний? Ти не готовий зробити перший крок, бо боїшся, що вона тобі відмовить?
- Ну, можна й так сказати
- А я знаю цю дівчину?
- Так. Ти її знаєш, як ніхто інший
- Це, що Мер'єм?
- Чому ти так думаєш?
- Ну, не знаю, чомусь вона перша прийшла мені в голову, я її добре знаю, до того ж, вона дуже красива
- Так, це правда, Мер'єм дуже гарна, але я не її кохаю
- А кого ж тоді ще я дуже добре знаю...хм...ти, що в Пелін закохався?
- Та ні, вона ж дружина мого найкращого друга, як так можна
- Так, це так...а хто ж тоді?
- Ну, коли надумаєш, то скажеш
Мер'єм з Левентом були на яхті:
- Левенте, знову цей Джорж... знову він заважає мені нормально жити...
- Кохана, не засмучуйся, щось придумаємо
- Так, але що?
- Не знаю...але я не дам тобі за нього вийти! - сказав Левент і обійняв її.
Фірузе провідала Явуза у тюрмі:
- Явузе, що тепер робити? Як я сама зможу розлучити Мер'єм і Левента?
- Нічого, щось придумаємо...
- Я до тебе часто заходитиму, будеш мені давати поради
- Добре, але спочатку, зв'яжись з Есмою, я зумів налаштувати її проти вже колишніх друзів.
- Ти молодець! Тепер у нас буде ще один союзник!
- Так. Ти знайди її і розкажи про наші плани, вона дівчина розумна, може теж чимось допоможе
- Добре, я піду до неї
- Я теж може якось допомагатиму, бо часу на роздуми у мене аж занадто багато
- Нічого, у мене є знайомі адвокати, я постараюся тебе звідси витягти
- Якщо так, то зв'яжись і з моїми юристами, вони теж допоможуть
- Добре я зв'яжуся й з ними. Я мабуть вже піду, бо тут довго не можна...
- Так, добре, йди. Дякую, що прийшла. - Явуз попрощявся з Фірузе і вона пішла. Не встигла вона й вийти з відділку, як вже почала продумувати план, як позбутися Мер'єм...

38
Наступного дня, в університеті, Ханде і Мер'єм зустрілися, вони сиділи і пили сік, Ханде почала розмову про те, як вона ходила до Еміра:
- Ти уявляєш, Мер'єм, у нього в серці є якась дівчина, яку я дуже добре знаю. Я ж перечислила і тебе і Пелін. Я багато людей знаю добре, але ж він сказав ''ти знаєш її як ніхто'', я цілу ніч голову ламала, хто це може бути... У тебе є варіанти? - Мер'єм засміялася
- Подружко, а ти про себе не подумала?
- Як це про себ... Стоп! Ти хочеш сказати, що...що це я та дівчина?
- Можливо, я не знаю - посміхнулась Мер'єм
- Як це? Так, де Емір?
- Я його сьогодні не бачила. Слухай, Ханде, ти зі мною на цю тему не говорила, але очевидно, що Емір тобі теж не байдужий
- Певно, що так...знаєш, а я й сама не помітила, як закохалася в нього...це ж треба
- Ти повинна з ним поговорити
- Ні ні, він сам повинен зі мною поговорити
- Так, це мабуть буде правильніше - сказала Мер'єм і дівчата пішли на пару.
Фірузе зустрілася з Есмою:
- Ну, що ж, Есмо, ти тепер наш союзник!
- Так, тепер так. Я взагалі не розмію, як я могла спілкуватися з такими людьми! - Фірузе розповіла Есмі все, що вони з Явузом спланували проти Мер'єм і Левента.
- Тепер ти розумієш, Есмо, що треба помститися!
- Так, Фірузе, нам треба придумати щось красиве і оригінальне - сказала Есма і вони почали розмірковувати над планом.
До Мер'єм подзвонив батько:
- Привіт, тату!
- Привіт, доню! То як, ти вже награлася?
- Не зрозуміла, що це означає?
- Те, що твої ігри скінчилися!
- Які ігри, тату?
- Ця гра, з Левентом. Погралася і годі! Скоро ти вийдеш за Джоржа і це не обговорюється!
- Я кохаю Левента, а він кохає мене! Не було ніякої гри
- Нічого не знаю, але скоро в тебе знову будуть заручини!
- Ні, тату, на цей раз, я втечу далеко! Без мобільного телефона!
- Думаєш, мої люди тебе не знайдуть?!
- На цей раз - ні!
- Ну це ми ще побачимо! Вони скоро приїдуть, готуйся!
- Хай їдуть! Я не боюся!
- Добре, бувай! Побачимось вже в Нью-Йорку!
- Бувай! - сказала Мер'єм і поклала слухавку. На той момент вона була вдома, вона подзвонила Ханде:
- Алло, Ханде
- Слухаю, Мер'єм
- Ханде, я ніде не з'являтимусь декілька днів, не відповідатиму на дзвінки, ви не хвилюйтеся за мене, добре?
- Добре, а що сталося?
- Тато знову присилає по мене людей, щоб я приїхала на заручини...
- Ооох...це погано...що ти будеш робити?
- Ну, в мене є одна ідея...але все потім. Ну добре, бувай!
- Бувай!
Мер'єм залишила телефон вдома і поїхала до Левента. Вона розповіла про все, що сталося Левенту:
- Отже, Левенте, давай відпливем кудись подалі від Стамбула, на суші вони мене знайшли, а от на воді...
- Добре, кохана, але в мене є одна справа, ти поки залишайся на яхті, а я скоро повернусь, добре?
- Добре, я чекатиму - сказала Мер'єм, Левент поцілував її і кудись пішов...

39
Мер'єм чекала Левента на яхті, вона сіла на диван. Через годину повернувся Левент:
- Левенте, ти ж казав, що прийдеш швидко, вже година минула
- Мер'єм, будь-ласка, вибач. Але я маю тобі дещо сказати - Левент і Мер'єм були у спальні, вони не бачили звідти, що відбувається на яхті - Мер'єм, кохана, насправді я давно хотів це зробити, але якось не було слушного моменту. Мер'єм, я тебе дуже кохаю! Найбільше за все, я боюся тебе втратити! Я хочу, щоб ти завжди була зі мною, тому я повинен запитати тебе, Мер'єм, ти вийдеш за мене? - Левент дістав з карману бархатну коробочку в якому була обручка, Мер'єм була дуже приємно здивована, вона явно не очікувала такого:
- Так! - Левент дуже зрадів, він поцілував Мер'єм
- Ходімо, Мер'єм! - радісно сказав Левент
- Куди?
- Ходімо, ходімо! - Левент взяв Мер'єм за руку і відвів на верхню палубу, там вже все було підготовлене для одруження, ще там були Ханде і Емір, вони були свідками:
- Левенте, ти ж знав мою відповідь за здалегідь - посміхнулась Мер'єм
- Я ж знаю, що ти мене кохаєш! Але я тебе кохаю дужче! - посміхнувся Левент. Вони з Мер'єм одружилися, закохані були на сьомому небі від щастя!
Емір сказав Ханде:
- Знаєш, Ханде, я дуже надіюся, що скоро і в мене буде весілля
- З ким?
- Звісно, що з тобою! - сказав Емір і поцілував Ханде
Левент сказав Мер'єм:
- Тепер ти можеш не ховатися від Джоржа, ти тепер одружена!
- Так, я дуже щаслива! - посміхнулась Мер'єм і Левент її поцілував.
Раптом на яхту прийшли п'ять чоловіків:
- Ми шукаємо Мер'єм Фаразоглу! - сказали вони, Мер'єм каже Левенту:
- Тато казав, що вони скоро приїдуть, але ж я не думала, що настільки! - вона звернулася до чоловіків - Тут немає Мер'єм Фаразоглу!
- Пані Мер'єм, ми ж знаємо вас в обличчя, ваш батько розсердиться, коли дізнається, що ви не слухаєте нас
- Я вам ще раз повторюю, тут немає Мер'єм Фаразоглу!
- Вибачте, пані, але як же це немає, якщо ви стоїте перед нами
- Я тепер не Мер'єм Фаразоглу, а Мер'єм Алакурт!
- Вибачте, ми не зрозуміли,
- Що ж тут не зрозумілого, я одружилася і змінила прізвище
- Вибачте, але пан Мурат сказав нам привезти вас у Нью-Йорк
- То чого ж ви чекаєте? Я поїду!
Мер'єм попрощалася, взяла все необхідне і поїхала в Америку...

40
Прибувши в Сполучені Штати, Мер'єм зустрілася з сім'єю, тато запитав її:
- То як, Мер'єм, ти готова до заручин?
- А заручин не буде - відповіла вона
- Як це не буде? Я вже все підготував! Ти нічого не зможеш зробити!
- Так, більше нічого, я вже все зробила - сказала Мер'єм і витягла з сумки свідоцтво про шлюб з Левентом
- Що це? - Мурат взяв документ і прочитав - ти одружилася з Левентом?! Та як ти взагалі посміла! - Мурат підняв руку, щоб ударити доньку, але Айше зупинила його:
- Мурате! Не смій бити дочку! Я б на її місці теж так вчинила!
- Ти з ним розлучишся! Розлучишся, Мер'єм!
- Ніколи! Я ніколи з ним не розлучуся!
- Ти вже раз була одружена! Багато тобі це радості принесло?!
- Я помилилася з Явузом, але з Левентом я точно не помилилася!
- Та що ти собі думаєш?! Ти повернешся в Стамбул і розлучишся!
- Я цього не чула!
- Привезуть тебе назад , в Стамбул, і ти з ним розлучишся!
- Добре, я згодна, хай відвозять назад!
- Ти це серйозно, Мер'єм? - здивувалася Айше
- Мер'єм, сестричко не їдь! Я дуже скучила за тобою! - сказала Аліє
- Аліє, сонечко, я теж скучила за тобою! Я обов'язково приїду в Нью-Йорк і ми будемо проводити разом багато багато часу
- Сестричко, а ти одружилася з Левентом? Це правда?
- Так, правда - посміхнулась Мер'єм
- Ну все досить! - заперечив Мурат - ти побудеш тут трохи, а потім поїдеш і розлучишся з ним!
Мер'єм побула декілька днів у Нью-Йорку, а потім її відвезли назад в Стамбул. На щастя, Мурат не сказав охоронцям весь час пильнувати Мер'єм, тому вона мала свободу і поїхала до Левента, він поцілував її при зустрічі:
- Ну, як ти кохана?
- Оох..і не питай, тато хоче, щоб ми розлучилися...
- Що?
- Так...він спеціально сказав, щоб мене відвезли в Стамбул і я з тобою розлучилася...я погодилась, але я не збираюся розлучатись! Давай втечемо з Стамбула!
- Добре, давай, а куди?
- Не знаю...кудись...але подалі звідси...
- Може поїдемо за кордон?
- Добре, давай...а куди саме?
- Поїдемо куди скажеш
- Давай поїдемо в Італію
- Добре давай, найближчим часом, але як тобі позбутися від нагляду охорони?
- Вони зупинилися в готелі, тато їм не казав, щоб вони за мною весь час слідкували, тому думаю нам вдасця втекти
- Ну добре, тоді готуйся поїдемо у Рим
Найближчим часом Левент і Мер'єм уже мали квитки, вони поїхали в аеропорт...
© lene_,
книга «Мер'єм».
Коментарі