Мер'єм сиділа сама в палаті, вона не знала, що робити... Потім прийшла медсестра:
- Пані Мер'єм, ви йдете на прогулянку - сказала вона, Мер'єм погодилась і вони пішли. Вона гуляла сама, навколо було багато людей з не здоровою психікою, їй було моторошно... Мер'єм роздивлялася подвір'я: навколо лікарні була височезна огорожа, їі зробили для того, щоб пацієнти не змогли втекти... ''Ну як мені звідси вибратися?'' думала Мер'єм, але потім вона звернула увагу на густі кущі квітів які росли під парканом і на високе дерево яке стояло біля них...
Ханде пішла до Левента повідомити, що Мер'єм силою відправили у психлікарню, вона йому все розказала:
- Оце так справи... - розгубився Левент
- Так... ми нічого не можемо вдіяти... підключали юристів і адвокатів, але все марно... - сказала Ханде - але ж ви теж можете щось зробити, ви теж багата людина, у вас теж повинні бути зв'язки
- Так, у мене є знайомі адвокати - сказав він і почав телефонувати всим адвокатам яких знав, він розповідав все в подробицях, але вони казали, що не можуть нічого вдіяти, лікарі поставили діагноз, а конкретних доказів, що це зробив Явуз немає... Левент розгубився, він дуже переживав за Мер'єм, але найбільше його мучив той факт, що він нічого не міг вдіяти... Левент тривожився як за самого себе... Ханде це помітила:
- Левенте, я ж все бачу - посміхнулась вона - ти ж таки щось відчуваєш до Мер'єм? Тобі пора вже в цьому зізнатися - він тільки посміхнувся у відповідь, потім Ханде пішла.
Вже сутеніло, у лікарні Мер'єм була ще на подвір'ї, медсестри відводили всих пацієнтів по палатах, але вона придумала як можна вибратися з лікарні. Вона залізла в густі кущі квітів, де її не було видно.
- Де це пані Мер'єм? - запитала одна медсестра в іншої
- Не знаю, я їі не бачила - всі почали шукати її. А вона сиділа за кущами квітів, вона хотіла почекати, поки зовсім зтемніє, а потім залізти на дерево і перелізти через паркан. Медсестри, лікарі і охорона скрізь шукали Мер'єм...
Ханде знову прийшла до Левента, вона хотіла хоч якось допомогти Мер'єм:
- Привіт, Левенте! Вибач, що прийшла так пізно...
- Привіт, Ханде, нічого - Левент був дуже сумний - ти придумала щось, щоб допомогти Мер'єм?
- Навіть я тут нічого не можу придумати... - розгублено сказала Ханде
- А я дещо придумав - каже Левент - тільки не знаю чи це подіє... Скажи, Ханде, як ти думаєш, тебе в лікарні гарно запам'ятали?
- Навіть не знаю... - розгублено сказала вона, і Левент почав розказувати свій план.
У лікарні продовжувались пошуки:
- На подвір'ї їі немає - сказав один з охоронців лікарю
- Тоді уважно обшукайте приміщення - сказав лікар, і всі пішли в лікарню. Мер'єм цим скористалася і вилізла на дерево, огорожа була дуже висока, вона боялася стрибати, але нічого не вдієш, вона мусила це зробити, дівчина зістрибнула. Їй на мить здалося, що все скінчено, але... На вході була охорона, Мер'єм про це не подумала... Її схопили і відвели в палату:
- Пані Мер'єм! - сказав лікар - Як ви можете! А якби ми вас не знайшли?
- Я б втекла і ніколи більше сюди не повернулася! - сказала вона
- Завтра, ви більше не підете на подвір'я! - сказала медсестра
- Мунісе, дозволь, я буду приймати рішення - сказав лікар - ви, підете завтра на прогулянку, пані Мер'єм, але якщо у вас будуть ще якісь подібні витівки, то вас доведеться замкнути в палаті
- Дуже дякую! - єхидно сказала Мер'єм, і всі пішли.
Наступного дня Ханде розказала все Еміру і Юсуфу, тому вони всі разом з Левентом почали втілювати в життя план. Ханде взяла перуку, одягла великі темні окуляри. Вони поїхали додому до Мер'єм і попросили Бегюм знайти одяг схожий на той, в який була одягнена Ханде. Потім Левент купив халат медсестри, Ханде взяла величеньку сумочку в яку вони вмудрилися вмістити весь одяг, а потім поїхали у лікарню.
Друзі сказали, що приїхали на відвідини до друга.
Емір і Юсуф побачили декілька медсестер і почали їх відволікати, щоб вони не побачили Левента. Він побачив як Мер'єм гуляє на подвір'і, став за дерево і нишком покликав її, вона прийшла:
- Левенте? Що ти тут робиш? - здивувалася Мер'єм
- Мер'єм, послухай, ти стала для мене дуже важлива, я не можу тебе кинути в важкий момент - сказав він, очі Мер'єм засвітилися - отже слухай: ти повинна зараз піти у вбиральню, там на тебе чекає Ханде
- Ханде теж прийшла?
- Так, вона теж
- Добре, я піду - сказала Мер'єм і пішла до вбиральні, де на наї вже чекала Ханде. Дівчата обнялися:
- Мер'єм, як ти?
- Охх, Ханде, а як тут може бути..?
- Нічого, Мер'єм, ми тебе витягнемо звідси. Ось перевдягнися - Ханде дала одяг Мер'єм
- Це ж мій одяг! Бегюм дала?
- Так, а я перевдягнусь в оце - Ханде показала халат медсестри - а, і ще, вдягни це - вона дала Мер'єм перуку і темні окуляри - побудеш трохи блондинкою
- Добре, дуже дякую! - сказала Мер'єм, і дівчата перевдягнулися.
Ханде вийшла з вбиральні уже в образі медсестри, а Мер'єм пішла до Левента, він провів їі через охорону і відвіз додому, Мер'єм ще в машині зняла перуку і окуляри:
- Все вдалося! Левенте дуже тобі дякую - Мер'єм кинулась в обійми до Левента
- Для тебе, Мер'єм все, що завгодно - очі Мер'єм засяяли, Левент мало не поцілував її, але прийшла Бегюм:
- Пані Мер'єм, ви повернулися! - радісно сказала вона
- Так, тепер все добре! - Мер'єм обійняла Бегюм.
Приїхали Ханде Емір і Юсуф:
- Друзі, я навіть не знаю як вам дякувати! - радісно сказала Мер'єм
- Мер'єм ти ж наша подруга, ми для тебе все зробимо - сказала Ханде
- Ми того Явуза з-під землі дістанемо! - каже Юсуф
- Тепер нічим не переймайся, все буде добре - сказав Емір.
Тим часом в лікарні помітили зникнення Мер'єм, лікар Мехмет зателефонував Явузу...