Зимовий ранок
У холодну зимну пору, Як не сидиться удома Вийду я до свого двору Поки мати спить, бо втома. Стану я у змерзлу воду. Тоді рано-рано буде. Пригадається забуте. В лісі чути Ідуть сути Тьма їх, що й не оминути. Як їх стріну, Ту родину? Шати лебедині, І спокійні всередині. Яка ж я? Здається, схожа. Чудасія, та не Божа! "Пані! Пані!" - повідають! Ну, а самі наступають. Наповняє сила, чари,  Та не радують дари! Я вас прошу, люди добрі, порятуйте від мари!
2023-05-11 15:49:35
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3217
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2330