Зимовий ранок
Катерина Коваленко
У холодну зимну пору, Як не сидиться удома Вийду я до свого двору Поки мати спить, бо втома. Стану я у змерзлу воду. Тоді рано-рано буде. Пригадається забуте. В лісі чути Ідуть сути Тьма їх, що й не оминути. Як їх стріну, Ту родину? Шати лебедині, І спокійні всередині. Яка ж я? Здається, схожа. Чудасія, та не Божа! "Пані! Пані!" - повідають! Ну, а самі наступають. Наповняє сила, чари,  Та не радують дари! Я вас прошу, люди добрі, порятуйте від мари!
2023-05-11 15:49:35
3
0
Інші вірші поета
Осінній чай 0. Дурень До городини спроба в хайку
Інші поети
jxsx_ kxlsxw
@jxsx_kxlsxw
Hnin Aung
@HninAung913
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2189
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2343