Не сказочная сказка
Усталость. Сон пропал давно. Лишь мысли в голове горят. В глазах огонь, В глазах светло, Ну а в душе- лишь пустота. Когда-то там была страна, Страна мечтаний и надежд Но вот печаль, но вот беда, Её испортил человек. Там было очень хорошо, Чистое небо, без дождей. Там никогда не было тучь, Лишь ясный свет. Лишь белый день. Там музыка всегда была, Да без минорных, грустных нот, Там не было плохих минут, Одно веселье круглый год. Но вот однажды человек, Решил, что хорошо- нильзя И взял испортил этот мир, В котором была та страна. Он накидал туда камней Нагнал на небо чёрных тучь. А музыку всю превратил В сплошной минор. Настигла грусть. Мораль стиха тут такова: Не доверяйте всем вокруг. А то откроете им душу А вам туда просто насрут.
2018-11-10 09:27:00
5
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3895
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4960