Асоциопат
Мы кормим себя илюзиями, Не замечая вокруг, Что всё, к чему мы стремимся, Большой, тяжёлый недуг. Мы кормим себя обещаниями, Но ночью, И только к утру. С лучами первыми солнца Они уходят во мглу. Мы кормим себя ожиданиями, Что будет лучше вся жизнь. Но только приходит утро, И мысли улетают ввысь. Мы ищем похожие лица В очередной многолюдной толпе. Мы ищем, но ищем не искренно, В отчаяние и тоске. Забыв свое имя и голос, Закрыли все зеркала, Закрыли ради одного, Что б не видеть свои глаза. И в мире искать идеалы, Забывшие, кто мы есть. В толпе заблудились незнаной И идём туда, где нас нет
2019-03-18 05:44:11
6
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12137
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3408